Знехмар чоло, посій у ньому сонце,
Прикрась ланіти маковим вінком
Життя не зустрічало переможців,
Які без втрат пробігли марафон.
Щодня, щомиті губиться, псується
І час, і люди, й істини вино
Але якщо навік згубити серце,
То як долати перешкод озноб?
І крок за кроком не даєш розпастись
Усім надіям, що наперекір,
І невідомі, щедрі меценати
Дарують ще одне звучання лір.
І перепони - вже не зупиняють,
І всі фальстарти йдуть у небуття.
Твій марафон - здається, неостанній,
Твоя стезя - нестоптана стезя.
І вже герой, зникають всі поразки,
І лаври вже чекають бігуна,
І раптом - на чолі проміння щастя,
Зійшло з давно забутого зерна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446016
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Siya