СУМНИЙ СВІТАНОК

Боліли  зуби,  ніби  рани,  нили  ясна,
Вночі  прорвало  небо  –  задощило  рясно,
Капіжні  звуки  розривали  нічну  тишу,
І  вітер  шкрябав  у  вікно,  неначе  миша…

Котились  краплі  по  вікну,    як  діаманти,
Сигналізація  всю  ніч  кричала  матом,
Авто  господаря  благало  вкрити  тентом,
Гучний  відгомін  був  у  ролі  диригента…

До  перших  півнів  не  стихали  бридкі  звуки,
Сусіди  у  вікно  волали  від  розпуки,
Від  люті  гавкали  собаки  аж  до  ранку,  
Безсонна  ніч  скінчилася  сумним  світанком…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445990
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО