Брехня, велика і проста,
Творилася на вічно,
Та, не доживши і до ста,
Закінчила трагічно.
Розпалась, тріснула по швам
Проста, велика й вічна,
На радість друзям й ворогам
Настигла смерть клінічна.
Була велика і міцна
Страшилкою у світі,
Завжди нестатками рясна,
Людей саджала в кліті.
Під страхом вічно не живуть
І страховидло впало,
Є в цьому історична суть –
Брехню не зшити вдало.
09.01.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445982
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Георгій Грищенко