Парує ліс у спокої блаженнім...
Втолив він спрагу щедрістю дощу,
Тільки думки турбують небуденні,
Сезонні спати не дають.
Як тут заснеш, коли вже осінь близько,
А там, дивись, заявиться й зима...
Серйозні гості... Хоч знайомі й чемні,
Та клопіткі... хвилюють недарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445819
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Шпаківський Петро