Парує ліс…

Парує  ліс  у  спокої  блаженнім...
Втолив  він  спрагу  щедрістю  дощу,
Тільки  думки  турбують  небуденні,
Сезонні  спати  не  дають.
Як  тут  заснеш,  коли  вже  осінь  близько,
А  там,  дивись,  заявиться  й  зима...
Серйозні  гості...  Хоч  знайомі  й  чемні,  
Та  клопіткі...  хвилюють  недарма.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445819
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Шпаківський Петро