Між твоїх очей
Закрався
Чорний
Змій
Я не висловлю
Ні
Однією
Мовою
Наскільки
Я тебе
Кохаю
[Ні мова
Вітрів,
Ні мова
Смерті.]
не зійде
Іколи мені
Хочеться,
Щоб
Ти
Розбила
Моє
Обличчя
Чимось
Гострим
Або
Важким,
Щоб
Звідти
Виліз
Китовий
спадкоємець
І сказав:
«Дивись
Це
Не
Істота
Це послід
Епохи»
Інколи
Мені
Хочеться,
Щоб
Всі
Троянди
Зів’яли
Металом
Блакитно-сірим
В моїх
М’язах
Пульсує
Планета,
Перетворившись
На
Епілепсію
Гострої
Конусоподібної
Аорти
Вона
Викине
В атмосферу
Усе
Зло,
Усі біди,
Усі
Байки,
Усі
Сни.
Я помітив.
Поміж
Твоїх
Очей
Закрався
Чорний
Змій,
Він повзе,
Викидаючи
З пащі
Мертвих
Папуг
Це пір’я
Фіксація
Відчуттів,
Почутих
На
Похоронах
Вільяма Блейка.
Це пір’я
Фіксація
Відчуттів,
Почутих
На
Похоронах
Вільяма Блейка.
Це пір’я
Фіксація
Відчуттів,
Почутих
На
Похоронах
Вільяма Блейка.
Воно всюди,
Де б ти не була,
усюди
Знайдеш
Мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445231
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.08.2013
автор: Immortal