Полотно було чорним.
Незвичайним,
Отим глибоким
кольором темноти,
Коли зупиняється серце,
І виникають світИ.
А фарба
Була лише біла.
І трохи червоної крові
Із рани в душі,
І на ножі...
І змазаний слід кривавий
Від пальців твоїх
На чорному полотні
Вдалині.
Але кохання моє
Не вмерло,
Коли ти пішов...
В серці полум`я
Іскри скресло,
Засвітилось в очах,
Побігло по венам,
Просочилось крізь шкіру рук,
І кінчики пальців моїх
Засвітились вогненно.
І доторки рук
Малювали зорі на полотні.
І метеоритні потоки.
І місяць уповні.
А внизу - білий
Маленький човник.
І ми в ньому двоє -
Дві тіні на темному тлі.
Небо. Зорі. І двоє нас на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445154
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: Ірина Лівобережна