[img]http://1nsk.ru/data/blog/images/4/f2d46hhhl.jpg[/img]
Мені чомусь пахне морем
Твоя срібляста тінь
На теплому тротуарі…
Стою на ганку,
Втікаю від тебе,
Викручую пахучі коси і смішне прозоре плаття…
А тінь твоя видовжує свої лякливі руки,
Я вже удома, а ти сумуєш десь
На лівім березі Дніпра…
В руках тримаю теплу кукурудзу,
Присипану для чогось сіллю….
Так постаралась,
Щоб тебе розвеселить,
А їстиму її сама!
Тобі нема!
Танцюю в сухих щасливих босоніжках
Навколо сонця,
Уздовж неба.
І море з пальців злизую солоне…
Цілуй мене!
Цілуй, хоча дарма,
Я вже далеко!
А ти мене можливо не нагониш…
Цілуй мене.
Щоб пахли морем щічки,
Щоб ароматив білий світ мене.
Тобою пахну,
Твоїм здивованим польотом
Брів
Твоїм чаклунським поглядом зірок,
Твоїм прозорим натяком доріг, твоєю тінню,
Що шмигне до ніг.
Цілуй мене!
23.08.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444914
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: gala.vita