Тур де Франс
Розпочинається
З
Маленьких
Набирань швидкостей
Відриваєш
Добре
Оснащений
Язик,
Намотуючи
Свої
Нерви
На
Траву,
Зеленішу,
Ніж
Кислотні
Тріпи
Моріса
Ґарена
Моріс
Ґарен.
1906
Рік.
Простий
сажотрус
Підірвав
Свідомість
Богів,
Коли
Придбав
Свій
Перший
Велосипед.
Коштував
Він,
До речі,
Місячну
Його зарплатню
Цей
Малий
Засранець
Літав
Зі
Швидкістю
Гомерових
Сліпих
Очей
Промені
Його
Світлих
Щік
Шурхотіли
Світловими
Роками
Космічних
Петардувань.
Ороро!
Так
Ось,
Друже
Мій,
Уявний
Видимий
Друже,
Уяви,
Що
Ти втрапиш
На
Тур Де Франс,
Набираючи
Клунки
Повні
Собачих
Сердець.
Птахи
Виспівуватимуть
Тобі
Канонади,
Стріли
Найманих
Найманих
Криговбиць
Стелитимуться
Тобі
Під
Колінами
Ланцюгами
Твого
Велосипедного
Демона.
Ти
І
Твоя
Велосипедна
Тварина
Єдине
Ціле,
Неподільна
Частина
Згоди,
Угоди
Ніякого
Марокканського
Концертування
Диких
Племен.
Ганс
і Кристіан
дощові
Частини
Раю,
Такого
Раю,
Де
Безліч
Твоїх
Суперників
Ламатимуть
Собі
Щелепи
Об
Воронячі
Душі
Соняшникового
насіння
Ти переможеш.
Я вірю
І це
Буде
Краще,
будь
якого
кращого
Кислотного
Тріпу
Чи
Вогняно
Духмяного
Цілунку
Злого
Гелікоптера
Смерті
Король
Швидкості
Виростає
На моїх
Очах
З
Часом
Ти
Станеш
Настільки
Швидким,
Що
Я навіть
Дихати
За тобою
Не встигатиму
Посміхаюсь
Ороро.
Щиро
Посміхаюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444719
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2013
автор: Immortal