А ти не знав?

А  ти  не  знав,  що  всі  нічні  птахи  стрічають  ранок?
Десь  ген  на  стрісі,  де  попиває  сік  проміння  з  пересохлої  трави,
птахи  милуються,до  поки  не  вчувають  шум  фіранок,
які  людиська  відкривають  закотивши  зрання  рукави.

А  ти  не  знав,що  чай  із  м’ятою  лікує  від  мігрені
,яка  дере  мене  як  лев  оскалений  у  Колізеї  на  арені.
Вона  мені  в  надбавку  приписалась  з  робою  й  скаженими  сусідами,
а  сили  м’яти  відкривають  інший  світ,  стають  моїми  гідами.

А  ти  не  знав,що  в  бесіді  із  кумпелем  хмільнішим  стає  пиво.
У  п’ятницю  під  запахи  із  кухні  в  кнайпі,
маленька  зустріч  перетворюється  у  цілковите  диво.
Що  не  помітними  стають  прості  прохожі  і  повислі  маринарки.
І  тільки  раз  по  раз  сусіди  викрикають,щоб  принесли  за  їхній  стіл  гарячі  шкварки.

А  ти  не  знав,що  дерево  пуска  коріння  глибше  в  землю  тільки  навесні,
щоб  вийти  нарешті  на  волю,  забувши  про  вчорашній  сніг.
Який  морозив  його  дерте  коріння  розлежане  на  перехресті  трьох  доріг.
Така  його  спокута,такий  його  батіг.
А  ти  цього  не  знав?
Шкода,що  ти  цього,мій  любий,  не  пізнав..
http://vk.com/dim.svitla

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444426
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: Мері Benovski