Ми напевно згадаємо згодом колись,
як ліпили ці дні мов із глини як хтіли...,
на тебе чекає осінній Париж,
ну а я в Петербург вже звичний і сірий...
Інші маршрути, чужі континенти,
нас знову розділять без наших але ж...
...топитимеш тугу в вині чи абсенті.
я вкотре десь зникну далеко й без меж....
Як завжди думками десь близько, десь поряд,
десь в спогадах грітиму ніжні ті руки...
нехай кілометри що хочуть говорять,
і в наші життя дописують букви...
Я знаю як важко бути безсилим,
і прсто чеати коли сплине час...
можливо згадаємо колись як хотіли...
ти в ніжний Париж, а я в Петербург
і втримати нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444308
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: Юра...