і захоплено сприймати усі жести , емоції й мову
брешучи мелодійно бруківкою многогранною
наче тріски запльовують в очі
і так віддано хочу собі її
притулити до тіла розхристаного
канонізуючи душею невідомого
урочисто тутешніми цвяхами
сам себе на стіні розіпну
по солених каменях знехвоєних
я з лихвою босою ступнею
не крокую , лечу зачарований
вкотре нас знов знайомлять з нею
наші усміхи іншим не бачені
бо ми знаємо час від часу
й між життями хай трохи ми втрачені
але спогадів спільних , як вальсу
не буває за мало , притулиться
і захоплять емоції , мови та жести
дні погожі в календарі впишуться
вона в силі мене воскресити
очі зрячі мелодику відчаю
призабудуть і хай буде так
я їй знов душу й серце відчиню
або зцілить , або знищить в такт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444300
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: Андре Ільєн*