Ненависть – то сестра любові
Не рідна, правда, не по крові
Проте, до біса схожі сучки
І ходять разом, взявшись за ручки
Зустрінеш ти котрусь одну
Та приведе з собой сестру
І будуть мучить, водить по колу
Ще раз повторять і знову, знову…
Замучишся ти їх мінять
Колись прийдеться обирать
А ти не знаєш, ти на роздолі
Лови тепер ти вітра в полі
Одна сестра тебе лоскоче
Та інша ніжно щось шепоче
Ти зупинився, зрозумів
Над прірвой став і полетів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44409
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.10.2007
автор: dominus_ua