Городище моє, Городище,
Ти для мене у світі найближче,
Тут дитинство моє пролетіло,
Юність щастя шукала не вміло.
Земляками своїми горджуся,
Перелічить усіх не беруся –
Науковець, співак, композитор,
Скільки їх ще на війнах убито?
Зустрічаюсь на кожному метрі
З трударями по селах й в райцентрі,
Спадкоємці козачої слави,
Оборонці своєї держави.
Я ніколи свій край не забуду
Й потягну я забудьків до суду
За їх душу черству і байдужу
І страждати морально їх змушу.
Городище моє, Городище,
Підіймайся все вище і вище
До висот доброти й процвітання,
Хай здійсняться ці всі побажання.
17.07.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443462
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: Георгій Федорович