[i][b]Другові!!![/b]
Земляку, Миколі Серпню!!!
Ти, брате родивсь в Україні,
Для нас – український поет,
Хоча в казахстанській родині,
Ми бачимо рідний портрет.
Де Стир і Горинь вдаль хлюпочуть
Вітри де біжать у ліси,
уша твоя плаче й не хоче,
Кидати такої краси!
Додому вертайся в родину,
Пристанище – рідна земля,
Тут крила подариш ти сину,
[u]Тут доля добром окриля! [/u][/i]
14.08.2013
Віталію,
мені б в Італію,
а ще б азартом
зайшлась душа,
коли б грінкарту
і в США.
А я щороку
знімаю втому
на р. Сорока
у СAдках – вдома.
Нас в Казахстані
не так вже й мало-
не безталання-
життя послало.
Не прогадали -
не в тому справа,
жили, старались
в одній державі.
А як розпалось-
душа боліла,
та не тікалось
від свого діла.
Не розірваться
на дві частини -
не бачу щастя
без України.
Без Казахстану
нема спокою,
тут друзі стануть
завжди стіною.
Спасибі, друже
одної крові,
хоч серце тужить-
ми біль – віршові!
15.08.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443384
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: Микола Серпень