Зоря, що не перша і вже, не остання,
Давно вже возведена Кеплером в сан...
І те божевілля, що зветься Коханням,
Я кличу... І поклик тривожить туман.
Обридло, панове! Комедії, драми...
Я йду... переконливо! Компас не руш!
В обхід всіх законів, придуманих нами
Про рабство німе незакоханих душ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443289
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2013
автор: Віктор Банар