Подаруй мені, будь ласка, амнезію,
Щоб забути твій телефонний номер,
Щоб забути твоє русяве волосся,
Щоби забути твої тендітні і лагідні руки.
Я писав про богів, писав і про тебе включно,
Ви стояли в моїй голові на одному п’єдесталі,
Я поклонявся тобі, поклонявся… це сказано влучно,
Хоча думав, що сам я є викуваний зі сталі.
Прокидайся моя королево, одягай білосніжні крила,
Я віддав би усе щоби бути з тобою знову,
Але більше за все, я прошу тебе, моя мила,
Подаруй мені амнезію
Щоб почати із чистого аркушу,
Чистого слова …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442498
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2013
автор: Віктор Непомнящий