Берестечко і Крути
І, здається, Полтава
Де навіки здобуті
Ні не воля чи слава,
Там навіки здобуто
Те що нас всіх єднає-
Через болі й спокути
Наша сила зростає.
І завжди повставали
Проти гніту та каторг,
Відчайдушно зривали
Всіх загарбників зашморг.
Буде квітнуть країна,
Що в віках простояла,
Тільки іскри Руїни
Гірко в душі запали.
Дим пожеж поодинці
Кріпить в серці опору-
Кожен з нас, українців -
Без страху чи докору.
Та відтак і з розбратом
Розберемся по-праву,
Ми крізь нього збирати
Стали нашу державу.
Все сплатили сповна ми
Підлим чварам пихатим-
Відпалали вогнями,
Безневинні тут хати.
В новий час наше право
Про ціну пам’ятати,
Українську державу,
На віки будувати.
15.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442069
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Микола Серпень