Караван лумок

Караван  моїх  думок,
Відчуваючи  оазу,
Стомлений  пришвидшив  крок,
Щоб  дійти  і  впасти  зразу.

Там  в  оазі,  мріє  він,
Смакуватиме  чим  схоче,
Під  чарівний  передзвін
Душу  співом  полоскоче.

Тож  і  поспіхом  іде
В  ту  оселю  благодаті,
Вірить  –  як  туди  дійде,
Мрії  здійсняться  завзяті.

Караван  моїх  думок
Ще  блукає  по  пустелі,
Хоч  й  знаходиться  за  крок
Від  завітної  оселі.
21.06.04.                                                                    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442065
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Георгій Грищенко