Заблукаєш у власній свідомості,
То й стежини назад не знайдеш
І залишишся там в невідомості
Доки зовсім без тями впадеш.
Допомоги тобі не діждатися,
В самотині борись за життя
Хоча будеш і далі каратися
За гріхи свої до забуття.
І не буде кому і заплакати,
Бо ти вдома як на чужині,
І про тебе не будуть й балакати
Як страждав і помер у ві сні.
02.06.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441895
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Георгій Федорович