лиш тебе...
зустрічаю з дороги
до смеркання вдихаю ковток
ставлю в біле намисто тарілю
заплітаю косу в колосок...
лиш для тебе...
пахнючі лаванди розкривають
обійми квіток стелять ниву
здіймаючи віти підіймаючи аж до гілок
ніжний голос цілунки на тілі...
усе це лише ти тобі треба...
відпочити поринути в спокій
серед теплих м'яких подушок
день залишити сонцем за обрій
чуєш місяць, сховався між зорі
дає згоду -колише гудок....
то для тебе, мій... голос, єдиний...
щоби втома втекла з твого тіла
зацілую надію в хвилину
закохаю аж до кісток...
лиш тебе...
/картинка з інету/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441339
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2013
автор: Ольга Ратинська