низенька хата, схилені одвірки
старенька пряде пряжу під вікном
покинула,схопилася за дірки
як залатати, коли верхи дном
ослінчик на порозі, собачата
і кицька, кого ще її повчати?
залишилась, а, кажуть сам перстом
життя в оренді, от би дівіденди,
отримати й махнути рукавом,
щоб лебедем, та де там, хоч би дзеньком
злетіти облетіти зими й весни
притримати ту повінь білий сніг,
що у волосся вплівся колосками,
й заліг там й зупинив нестримний біг,
для чого задля віщо, щоб котові
налляти повну склянку берегів
тих хмарок білих сповнених думками
у стелю очі... листя на поріг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441240
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: Ольга Ратинська