Дай з рук Своїх із Чаші причаститись,
І хліба звідати духовного Твого.
Не дай гріху моєму проявитись
Й зробити так, як не бажав того.
Наповни мене силою й терпінням,
Не дай спіткнутися в дорозі, коли йду.
І научи коритися велінням,
Які у послуху я вірою прийму.
Ти учиш нас, як правильно молитись,
Як вірою приймать слова Твої,
Щоб не змогли ми в світі загубитись
І перли розгубить святі.
Молюсь Тобі, мій Боже милий.
Прийми поклін, любов мою прийми.
Ти – Господь мій, навік Єдиний,
Моє невміння не вміни
Мені у гріх. Я буду вчитись
І правильним словам й поступкам тим,
Які дадуть з Тобою примиритись.
Повір мені і молитвам моїм.
Я не прошу послаблення для себе.
Хай буде, як призначено мені.
Усі Твої закони знати треба,
У всьому покорятися Тобі.
Засвоїти науку Твою мушу,
Без неї не злетіти мені ввись.
Я віддаю і серце своє й душу,
Помилуй і не відвернись.
Дай з чаші благодаті причаститись,
І Духа Істини пізнать Твого.
Навчи мене, у послуху молитись,
Не відкидай від Імені Свого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441229
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: Едельвейс137