Мов дідугани, сиві явори…

*      *      *

Мов  дідугани,  сиві  явори
над  шляхом  кладовищенським
                                                                           застигли.
Голодна  тічка  з  буйним  вітром
                                                                           скиглить.
І  дощ  пере.

І  густо  кучерявиться  спориш.
Посеред  двору  погріб  бовваніє.
На  залишках  воріт  –
                                                               підкова  мріє.
І  дріж  бере.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440810
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА