Ми могли б з тобою бути ближчі,
розділити всі радості й болі усі,
ми могли б з тобою піднятися вище,
відірватись на хвильку, на мить від землі
Ми б сягнули вершин недосяжних
і торкнулися неба й зірок,
намистинки приємних вражень
ми б збирали з тобою удвох
Ми кохали би так нестямно,
цілував би ти очі мої,
ніжно-солодко, казково й примарно
проминали би ночі і дні
Ми могли би разо́м прокидатись,
зустрічати світанки життєві разо́м,
від незгод у обіймах ховатись,
а у бурю й метіль зігрівати теплом
Ми могли б мати доньку і сина,
адже діти - це квіти життя,
із моєю усмі́шкою, твоїми очима -
вони стали би сенсом буття
Ми би мріяли й вірили в чудо,
намагались нести доброту,
дивувались із нас, може б, люди,
та не стало би це на шляху
Ми могли би ближчі з тобою бути...
сплести долі в єдину-одну
ми могли би... могли би щастя відчути,
ти не віриш у те, що кажу?
[url=""]http://vk.com/public73900134[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440772
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2013
автор: Vergissmeinnicht