Я в тебе буду хворою Алісою.
Хоч й милі очі, та недобра гра.
Ти - Капелюшник? Підіймається завіса.
Ходім на сцену, нас чекає дітвора.
В театрі тіней, в лялечках театру
Ми просто залишаєм власну суть.
Що ж, я Аліса. Підросту вже завтра.
А ти піджак свій більш у мене не забудь.
Шалений Капелюшник. Й так коханий.
Мені б ти ще Чешира приписав...
І не дивись як на дурну, бо я реальна.
"Швидкої" номер нащо набирав?
Я покладу ножа на місце, обіцяю.
Ти лиш скажи мені, чому тоді пішов?
У наші двері не увійдуть поліцаї.
Вони не знайдуть і слідочка підошов.
Я заховаю револьвера, от клянуся...
От тільки ж от навіщо ти збрехав?
Алісою була я. Ти ж - спіткнувся.
Знімай свій капелюх. Бо ти програв.
Я божевільна. Тут немає заперечень.
Та чи нормальною кохала б я тебе?
Ви кролика не бачили? ...В цей вечір
Він вже у морзі. А вона - у ФБР. (31.07.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440631
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2013
автор: Олена Вєчканова