Над містом знову холодні тумани,
смуток розкидує свої капкани,
самотність затягує в свої обійми,
у темну безодню, тихо й свавільно...
В полоні думок, у власному світі,
холодні долоні, ніким не зігріті,
дивне й безглузде чогось чекання,
марні надії, пусті сподівання...
Навколо кружляють сотні обличь
та в серці мелодія своя звучить,
одна серед тисяч і тисяч людей
впродовж довгих днів і темних ночей...
29.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440302
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Vergissmeinnicht