шкіру пронизує погляд очей
які повняться кольору йошти.
передай мені поштою цукру рук твоїх
стиглого
можна чаю
чи кави застиглої.
надішли мені вітром запахів літа що живуть
у волоссі твоїм.
воно кольору меду
елемент що давно мені треба.
мої ступні по-дитячому босі
все ідуть по калюжам негоди
все крокують й шукають нагоду
щоб у снах зустрітись з тобою
щоб повністю здатись
без бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440278
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Олеся Новик