Темнозіркові громадження
цегли
в твоїх снах
з неї
будують сон
про в’язницю
коти
без очей
і ти прокидаєшся
в холоді
і холод прокидається
в тобі
камінь
Позанебесся
камінь
Позабезпечності
камінь на камінь
і ти вже не ногах
прірва
в сорок чотири
математичних формули
хлопець в окулярах
читає
щось,
на зразок,
довідника
телефонного,
прізвища
складаються
в формули,
в багряних від люті
жінок
всі хочуть,
щоб ти прокинувся
і сказав,
як далі
жити цим котам,
котрі не знають,
що їм робити,
як, окрім
будувати
тобі в’язницю
в якій кисень переорюється
мельниками з маленьких
таверн на висушену траву
в якій кисень
перетворюється
на мертвий вітер
він підхоплює тебе
розбиваючи
усі твої черепи,
трощачи
усі твої кістки
сходинка за сходинкою
занурення
у темінь.
Нічого
не відбудеться,
як окрім
повільної смерті
ти не легенда
для усіх неземних позаістот,
лише
невеличка матерія
з невисоким рівнем
самоусвідомлення.
І що по тобі залишиться,
коли коти
добудують
останні
двері
ти вже не прокинешся
ти вже не прокинешся
від переохолодження.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439162
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.07.2013
автор: Immortal