КСТАТИ... И НЕКСТАТИ ... О ПТИЧКАХ ?

МІНЗДРАВ  КАТЕГОРИЧНО  ПОПЕРЕДЖАЄ,
 ЩО  ЦЕЙ  ТЕКСТ  ПУБЛІКУЄТЬСЯ    ПРИ  НАЯВНОСТІ  ПОВНОЇ  ЗГОДИ  МІЖ  УЧАСНИКАМИ  ДІАЛОГУ.
 ЖОДНА  ІСТОТА  ПІД  ЧАС  ДІАЛОГУ  НЕ  ЗАГИНУЛА.
НЕФОРМАЛЬНА  ЛЕКСИКА  НЕ  ВЖИВАЛАСЬ.
ХАРЕ  РАМА!    ХАРЕ  КРІШНА!
============================================



"...Ти  свою  застрелив  пташку,  що  у  грудях  тріпотіла,
і  співала...  Чи  боявся,  щоб  на  люди  не  злетіла..."

                                                   Вировець  Лариса,  "Пташка"


============================================


ЖИВ  СОБІ  ПІВНИК...


Жив  собi  у  грудях  Пiвник,  прегарнесеньке  курчатко!
То  не  був  природi  виклик,  нам  здавалося  спочатку.
Дуже  довго  ту  пташину  ми  ретельно  годували  –
I  пшеном,  і  чачавицей.  По  недiлях  –  борщ  iз  салом.

Все  дивились,  щоб  наш  Пiвник,  не  дай  Боже  не  зачах,
Вiн  же  вiльно  вiд’їдався  (зважте,  на  моїх  харчах).
Пiдросло.З’явились  шпори,  дзьоб  великий  у  курчати,
Гребiнець  такий  крислатий  –  очi  можно  затуляти!

Я  терпiв.  Старанно.  Тихо.  Птах  горлає  проти  ночi  
То  спiває,  то  клюється,  там  i  сям...  i  де  захоче!  
Пiвник  став  статтєвозрiлим.  Грають  гени  у  курчати.
I  почав  (у  моїх  грудях!)  вiн  своїх(!)  курей  топтати!!!

Що  робити,  люди  добрi!  Хоч  мерщiй  тiкай  iз  хати!
Не  втечеш!  Хай  йому  трясця  –  бо  всереденi  проклятий!
Нiц  не  зробиш,  хоч  пручайся,  –  ти  в  обiймах  у  облуди...

...Не  злякався,  не  вагався  –  CАМ  СОБI  СТРIЛЯВ  У  ГРУДИ...  


================================================


"Птичку  жалко..."  -  це  не  тільки  крилата  фраза  з  улюбленого  фільму...  Це  нормальні  людські  почуття...

Існує  багато  методик  реанімації...  і  пташок  теж...
Одна    з  найефективніших  і  багаторазово  перевірених  методик  пропонується  Вашій  увазі,  шановний  читачу:


                 Щоб  та  птаха  не  сконала
                 Й  знову  почала  стрибати
                 Треба  дати  кусень  сала
                 Й  тричі  в  дзьоб  поцілучати!!!

                 А  щоб  пташка  без  розбігу
                 Просто  в  небо  полетіла
                 Поцілуй  (кажу  без  сміху)...
                 ...В  іншії  частини  тіла...

                 Всякий-кожний  і  усюди
                 Хай  собі  напам`ять  знає:
                 Не  цілуєш  жінку  в  груди  -
                 В  грудях  пташка  завмирає!!!

                 Що  мовчиш?  Чому?  Все  знаю,
                 Співчуваю,  не  шуткую  :
                 Сам  до  тебе  причвалаю  -
                 Всіх  пташок  реанімую  !!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43914
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.10.2007
автор: cooper_d