З керівникових, неміліардерних, соромів...
Все-все життя жив, пив, їв - як хотів!... Й коли
Його доньку́ таки засватали, у червні,
Геть відчайдушно так зайшов до Голови,
Й бізонну позику в благанні навіженім
Став ублагати: «Шеф, Бог-шеф...благослови!..»
А керівник взмолився: «Сто? Сто тисяч гривнь???
Ти б – відкладав...а так прийшов, і...дайте!..дайте...»
Й почув: «Хоч доньку відведу от зморих злиднь,
І ще – віддам, їм, молодим – свою кімнату!
Нехай одружується, наче – із княгинь!!!»
P.S.
У відділ кадрів запит: скільки пан просій
Відпрацював на підприємстві? - Два? Три роки?
І керівник напивсь, і звично звав таксі.
Й бурчав-бубнів: «Знайти?!. - Як з інших зняти крохи?..»
22.07.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438983
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.07.2013
автор: Юхниця Євген