Злились тіла, злились в єдине ціле,
І шаленіли губи в поцілунку,
Закрились очі, зупинялось серце,
Та долі не просили порятунку.
Дурманило каштанове волосся,
Сплелися руки в теплому віночку,
Щаслива мить – це вперше нам вдалося,
Кохання смакували по ковточку.
А за вікном десь мерехтіли зорі,
Місяць сховався за велику хмару
І ми пливли, неначе в синім морі,
Чи то пили єдині разом чари…
Прекрасні миті, як ми їх чекали,
Зникали зорі, на дворі світало,
Ми від блаженства і не засинали,
Бо нас кохання у полон забрало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438962
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: Віталій Назарук