У відтінках моєї прозорості
Всі характери вічної повісті.
Я тікаю, а може біжу за ним,
Він був морем - для мене ж він був ніким.
Я закрию рукою піввсесвіту
І побачу у цьому пересвіті
Всі ілюзії далі і близкості,
Випадковості, долі, навмисності.
Говорю до небес напівфразами –
Моя сутність невинно розмазана.
Я малюю обличчя твоїх слідів,
Я шукаю скарби із твоїх морів.
Мої крила навмисно обірвані,
Я без них полечу понад прірвою.
Подивись в моє небо, що бачиш ти?
Всі ці рани на хмарах - мої сліди.
І коли нам на скроні земля впаде,
Знай, що біль, насолода - усе мине.
Я тікаю, а може й біжу за ним.
Він був світом - для мене ж він був ніким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437971
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2013
автор: Діана Власт