Як вийду із хати в засмучене поле,
Погляну в широку зажурену даль.
А серце озветься палаючим болем,
Й на душу впаде невимовна печаль.
А жайвір по небу розводить сонату,
Й у хмару пірнає далеко ген-ген.
Погляну на білу і батьківську хату,
Погляне на мене розхристаний клен.
Душа захлюпоче від сліз, але вітер,
Попестить повітрям і витре щоку –
Сльозу, написану з авторських літер,
Сльозу, наче доля, важку-преважку…
07.04.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437605
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Oleg Gavrilevich