І ЗНОВУ СПИС В МОЇЙ РУЦІ

І  знову  спис  в  моїй  руці,
І  знову  я  –  до  бою.
Як  бистрина  в  швидкій  ріці,
Що  повниться  добою.
Доба  –  як  день,  а  потім  ніч,
Або  навперемін.
Подекуди  утома  віч,
А  в  іншому  –  без  змін.
І  поле  бою  те  саме,
І  військо  те  –  слова.
Мене  такою  світ  сприйме,
Та  дорікне  –  овва!
Це  не  твої  були  слова,
Це  військо  –  не  твоє.
Не  вповноважені  права.
Ти  знала  лиш  своє…
Не  погоджуся  з  світом  я,
Та  й  оправдань  не  буде.
Хоч,  як  боєць    –замолода,
Та  з  мене  будуть  люде.
Бо  не  шукаю  слави  я,
У  бій  іду  по  СЛОВУ.
І  щит  і  меч  –  моя  броня,
За  рідну  вільну  мову.
Хай  недосвідченість  моя
Вас,  судді,  не  шокує.
Але  любов  моя  палка
До  СЛОВА  шок  вгамує.
Дорогу  я  не  перейду
Досвідченістю  вищим.
Дорогою  своєю  йду,
Й  свого  не  дам  понищить.
Невидимим  і  видимим
Всезлоязичним  ворогам
Нагрудник  мій  УРІМ  й  ТУММІМ
Суддею  буде  вам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437248
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: Едельвейс137