Хомут на шию і пішов з життя…
Ревуть воли, хоч пломеніють зорі,
Ще не родилося у серці почуття,
Як не родились хвилі в синім морі…
Не піднімають радості громи
І блискавки не падають на землю,
Ще перед нами сльози не лягли,
Я біди від нещастя відокремлю.
Люблю життя і проліски люблю,
Як очі волошкові п’ють з криниці,
Я по дорозі йду, не по краю…
І кожен день нехай для нас святиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436846
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Віталій Назарук