Вишиває літо…

 Вишиває    літо    на  зеленім    полі,
кольорові    барви  квітів    польових.
 Гордовиті    маки    заглядають    в    вічі,
синьої    волошки      між    хлібних    житів.  
 
     Ранок    прохолодний,забарилось    сонце,
   розбудила    арфа    струнами    весь    світ.
     Колос    золотавий    пишної    пшениці,      
   заспіва  ромашці    многа  світлих  літ...

А    жита    колишуть,хвилями    на    морі
 загубилась    в    танці    юная    любов.
Пшенична    голівка  молодої    Мавки,
 Лукашева      спина    виринає    знов.

     Кохання    у    полі,наче    вільні    коні,
 скинули    вуздечки    між    літніх    вітрів.
     В    травах  ноги    босі,намочили    в    роси,
 а    на    серці  радість    й    музика    дощів.
                                                                                                                                             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436636
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: Вразлива