Я шукатиму
Місця,
Де немає
Людей
Де немає
Нічого,
Тільки
Шум
Порожнечі
Тільки
Тиша
Шуму
Я шукатиму
Місця
Десь
Серед
Одиноких
Берегів
несходжених
Вовчих
Манускриптів
Ви
Бридкі
Мені
Людські
Істоти!
Від
Вас
Мене
Ве́рне,
Від
Вас
Мене
Ве́рне,
Як ве́рне
Від
Оголених
Нервів,
Якими
Їздять
Бритви
Скалічених
Зісмажених
Кінчених,
Якими
Їздять
Бритви
Скалічених
Зісмажених
Кінчених
Якими
Їздять
Бритви
Скалічених
Зісмажених
кінчених
не шукайте
ви́правдань,
ви́правдання
в кажанах,
кажани
не
приведуть
вас
до Cмерті,
Cмерть
вже
настала
у ваших
домівках,
ви
гниєте
і
над
вами
літають
Cини
Мороку
Ви
Гниєте
І зуби
Ваші
Ще
Намагаються
Механічно
Впитись
Світлом
Ламп,
Затихаючих,
Як
після
Довгого
Коробкокров’яного
Ридання
Ламп
Затихаючих,
Як
після довгого
Розливчастого
Мовчання
Бажання
ступити
на Ніж
Ступити
На планету
Палких розривань,
Але
Все
Це
Не ви:
Це спроби
Підсвідомі,
(Підсвідомості
Скопані
Могильниками)
Роджер
Довго
Палитиме
Сигарету
Відзвучену
Вишнею
Вічного
Літа
Та навіть
Літо
Здатне
Піти
На
Хуй
І більше
Не повернутись
До вас,
Прокляті
Довбані
Мерці
Прокляті
Довбані
Мерці
Прокляті
Довбані
Мерці.
Свої
Нікчемні
Груди,
Розірвіть
Там
Навіть
Вітру
Немає
Все
Подохло
Все
Подохло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436133
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2013
автор: Immortal