Я просто знаю, що в світі існуєш ти,
Я клеїв тебе із часток захованих серед скриньок,
Усі попередні пап'є-маше забрали з собою вітри,
Львівські дощі, відлуння депресій синіх...
І хоч я не бачу тебе щодня,
Ти - зоряний пил між моїх єлесейських галактик,
Хочеться просто дожити до того дня,
Коли збірки моїх теорій побудують фундамент практик...
Та ти не спіши, щодня о восьмій трамвай,
І час - то вісник, Галлілей моїх передбачень,
У мушу зустріти тебе не раніше як двадцять два,
Щоби скуштувати до того відчай і страх, непотрібні слова пробачень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435888
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: ДжоніПол