Біля хати росла червонява, крислата черешня,
В білоцвіті спліталося щедре гілляччя ягід,
Та не знала вона, що дарує їй день цей прийдешній,
Що від блискавки вмить залишити прийдеться цей світ.
Вдарив грім із небес, її серце нараз пронизало,
І злетіли із гілля червоні німі врожаї,
І черешня, як факел, ураз із гори запалала,
І упали на землю, обвуглені гілля її.
Залишився огарок, згоріла до низу черешня,
І сумує родина, черешні вже більше нема,
Та зростає у верх, ще не вмерле коріння торішнє,
Ще підніметься в гору черешня пагінням сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435635
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Віталій Назарук