посміхаєшся загадкою пристрасті у дощах
у полотнах мальованих вічністю
торкаєшся коду Да Вінчі
мені очі сумом жаданим увінчуєш.
я твоя таємниця.
навічно.
твої руки павутиннями зіткані, лінійним життям і
згораючим сонцем кохання.
вони як нівкого далекі від мене на метри вмираючі так
що метри дедукцій не знаходять точок прилеглих.
шерлок не розгадає твоїх таємниць
аж ніколи.
ніхто не скористає індукцій.
буду з тобою у снах.
захисниця.
торкаюся шкіри устами морозними
разом з ними тулю свої очі
у вгини сердечні
віддаюся загадкам чуттями прохолодними
повністю.
я ж бо твоя
таємниця.
я ж бо
мабуть чарівниця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435560
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Олеся Новик