Знов гітара на закоханих струнах заграла,
Мерехтіли у вечірньому небі зірки,
Покохала, перший раз у житті покохала,
І настали для неї найщасливіші дні у житті.
Забриніла струна, наче пісня між зір забриніла,
І зібралися Мавки в вечірнім, зеленім гаю,
А кохання, кохання до неба на крилах летіло,
І лунало в повітрі, «Люблю», «Я кохана, безмежно люблю!»
Обнімала і пестила, як хмароньки кучері білі,
Цілувала у губи за кожну злетівшу зорю,
Місяць красень горів і зорі на небі світили,
А гітара і серце співали «Люблю» і «Люблю».
І мелодія бігла, неначе хліба в чистім полі,
А на серці в обох квітла проліском ніжна весна,
Освятив красень Місяць закохані люблячі долі,
І лунала для щастя мелодія двом чарівна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435387
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2013
автор: Віталій Назарук