Не хвилюйтесь за мене, рiдненька,
Не питайте як в мiстi живу,
Не питайте болить як серденько,
Як ночами Вас, мамо, я зву.
Тут у мiстi не так, як в нас дома,
Як згадаю як добре жилось
Душу зводить тужлива судома,
Сниться хата i наше село.
Менi хочеться сiсти до столу,
З`їсти з печi борщу, що пахтить,
Подивитись на рiдную школу,
Iз криницi водички попить.
Я хвилююсь за Вас, моя мамо,
Чи не тяжко самотньо Вам жить,
Чи заходять сусiдки так само,
Коли свiтло у хатi горить.
Я б i зараз додому полинув
I без всяких вагань i без слiв
Я б на зовсiм це мiсто покинув,
Тут я долю свою не зустрiв.
Не хворiйте, рiдненька матусю,
Я вже скоро приїду до Вас,
На квиток тiльки грошей стягнуся
Й побiжу до автобусних кас.
07.10.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435182
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Георгій Грищенко