Довіряєш буває їй, ще чужій,
Відкриваєш двері у будні і навіть мрії,
І в житті серед штилю з'являється буревій,
Окрилений власним щастя купуєш їй білих лілій...
А потім проходить тиждень, десятки днів,
І ти розумієш, що щирість - це просто змінна,
Вона поетеса, читає Костенко, цитує її віршів,
Але не постійна, холодна і надто нічна, чи, може, лиш надто вільна...
Сумую...Це так починаю писати листа,
Розумію все, що безглуздо і безталанно,
Але серед моїх почуттів щирість, минулорічна весна,
Яке на фото здається була ще зовсім-зовсім недавно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435072
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: ДжоніПол