Злість його аж розпирає, а чому не знає,
Просто хтось йому сьогодні жити заважає.
Непоступливий, упертий, як більмо на оці,
Не згинається в поклоні – як болячка в боці.
І не в такт він марширує, буває зухвалий,
Взагалі дивакуватий і якийсь невдалий.
Пригинаєш, а він терпить, та ще і жартує,
І увесь цей його спокій - бісить і дратує.
01.07.2013р. Надія Таршин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434861
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Надія Таршин