Де за луками квітнуть волошки
І сердито гудуть волохаті джмелі
Цвіркуни замовкають на трошки
Поки ранком тумани повзуть по землі.
Умиваються росами трави
І струмочок джерельний тихенько дзюрчить,
Грають в небі ранкові заграви,
Босоніж по росі походити кортить.
Призабуте дитинство спливає,
Як на мене, найкраща життєва пора,
Й вже не плаче душа, а співає,
Негараздами змучена, сива й стара.
О, якби там, де квітнуть волошки
І сердито гудуть волохаті джмелі
Для ужитку позичити б трошки
Молодої красивої сили землі.
04.06.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434816
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Георгій Грищенко