дощі як нитки всипають дороги
й шляхи на землі що
палає цілунками неба.
а ти серед серця роби мені лунки
трощи
бо холодне як лід.
прокурила легені
випікала червоний слід у клітинах усіх.
лікарі тривожно казали:
"не можна! для тебе це в могилу таксі".
алкоголями зрошую шкіру та губи
голубі очі палають останніми іскрами неба
я хочу вологи дощів як в землі
а тебе
тобто води давно вже нема.
у серці моєму зима.
ти потопаєш серед лунок серця мого
що так давно чекало
на поцілунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434776
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2013
автор: Олеся Новик