ось
ти стоїш на вершині
запроміненої віри в майбутнє,
мені навіть чутно
як здіймаються вії твої у сон.
крона дерев сполохані спокоєм,
доїдаючи крихти праодинокості,
відчиняють нам двері
в безчасся сезон.
горизонт слів пом"якшений,
бог невидимі важелі
почуттям притрусив.
днів озера засвітлені,
я зробилась помітною
і вдивляюсь у видиво
крізь небесність роси.
ось
часи передбачення,
найсвітліше побачення
з сонмом щастя
на тлі дивних рік.
завтра стануся старшою,
тільки трепетне значення
ніжну першість
малюю
для тебе,
єдиномійчоловік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434303
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.06.2013
автор: Biryuza