Мокрі книги не горять
А згорівши дощ байдуже
Суті їх в вирій летять
Пам’ятай їх щирий друже
Всі слова у віхи спогадів
Герої ж в хащі забуття
І тисячі вже нових поглядів
Не розгадають їхнього життя
Вже автор стався лиш землею
Як звати , вже й не пригадать
І вічність лиш йому суддею
Ці оди в праві прочитать
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433950
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2013
автор: Андре Ільєн*