Щоб це такого утнути
Аби не змогли нас забути,
Життя щоб дарма не минуло
Тінню німою не промайнуло?
На Еверест сміливо піднятись,
Чи до глибин морських нам дістатись?
А може у літньому взимку ходити,
Чи пів життя не говорити?
Все значно простіше - навчіться любити.
По-справжньому, щиро, відверто
Вічно любов буде жити
Вона не зникає зі спогадів вперто.
Забудуть обличчя, та слово не зможуть
І серця тепло не забути
Стерти із пам᾽яті можна добро
Але не ті зміни, що робить з тобою воно.
Зміни чиюсь думку й тебе не забудуть
Душу лікуй – пам’ятатимуть вічно
Можна і знищити – біль пригадають
Та серед любові печаль забувають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433871
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2013
автор: Оксана Бугрим