день за днем спливає хвилинами.
я чекати дуже стомилася.
вже б пішла у дорогу долинами,
та боюся знов помилитися.
і казала нам Леся вірити,
і казав Франко не здаватися.
ти навчи мене, прошу, вірити.
ти навчи мене сподіватися.
вже не знаю, хто друг, а хто ворог мій.
все навколо так закрутилося.
і у вирі безглуздих історій
моє серце роками билося.
та казала нам Леся вірити
і казав Франко не здаватися.
не потрібно мені лицемірити.
ми не маємо часу вагатися.
так буває, що ти зупиняєшся:
у майбутньому сумно і порожньо.
в кроці кожному сумніваєшся
і стає тобі якось моторошно.
але ж Леся казала вірити
і Франко велів не здаватися.
відтепер ми будемо жити,
щиро й радісно посміхатися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433611
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Jugo